Храм Спаса на Берестовім

0
22

Серед православних святинь столиці, які пам’ятають добу домонгольського розквіту Київської Русі, почесне місце займає храм Спаса на Берестовім. Розташований біля північної Єкономічної брами Києво-Печерської Лаври, він…

Берестове було селом давньокиївської околиці, де знаходилась резиденція святого равноапостольного князя Володимира. Саме на Берестовім князь і спочив у 1015 році. В часи Ярослава Мудрого тут існувала церква святих Апостолів, де служив священик Іларіон, згодом перший митрополит Київський, обраний з числа русичів, а не з греків. Ще до зведення у митрополичий сан Іларіон став автором славнозвісного «Слова про Закон і Благодать», а також викопав у околицях Берестового невеличку печеру, де іноді усамітнювався для молитви і де пізніше оселився преподобний Антоній — засновник Києво-Печерської Лаври.

Під 1072 роком літописи вперше згадують київську Спасо-Преображенську чернечу обитель, яка, за пізнішими літописними півідомленнями, стояла на Берестовіму. 1157 року тут був похований князь Юрій Довгорукий, син Володимира Мономаха.

В 30-ті роки XVII століття це місце у документах відоме як «Спаський кут з церквою мурованою». Храм перебував у напівзруйнованому стані. Коли саме він був збудований — невідомо. Одні вважають його спорудою часів святого князя Володимира Святославича, інші — творінням доби Володимира Мономаха. Святитель Петро Могила, митрополит Київський, добудував до вцілілого нартексу давньої церкви новий кам’яний олтар та дерев’яний притвор. Колишня західна частина споруди стала центральною. На запрошення святителя Петра оновлений храм розписали афонські іконописці. На одному з склепінь вони виконали ктиторську композицію, що зображує митрополита Петра перед Господом як оновлювача стародавньої київської святині.

Наприкінці XVII століття дерев’яний притвор змінив кам’яний, а 1814 року до нього прибудували й дзвіницю. Мине дев’ять років, і тут вінчатиметься майбутній декабрист Сергій Волконський, дружина якого Марія — дочка герерала Раєвського та праонука вченого Ломоносова — потім однією з перших вирушить у Сибір за своїм чоловіком.

В радянські часи храм Спаса на Берестовім був перетворений на музей. 1947 року тут був встановлений пам’ятний саркофаг на згадку про поховання в церкві Юрія Довгорукого. А у 1970-х роках на вчених чекала знахідка: реставратори виявили на західній стіні розпис часів побудови храму. Це була фреска «Чудесний улов». Для того, щоб кожний її міг побачити, шар пізнішого розпису в цьому місці був знятий та перенесений на спеціальні стенди.

1995 року у храмі розпочалися богослужіння. Головною святинею церкви Спаса на Берестовім є чудотворний список ікони Божої Матері «Всецариця», написаний спеціально для храму наприкінці 90-х років XX століття: саме тоді оригінал ікони, що зберігається в Греції, відвідав землю Святої Русі. Прикладаючись до святині під час однієї з паломницьких подорожей, парафіяни Спаса на Берестовім помітили, що є певна схожість між «Всецарицею» та іконою Божої Матері, зображеною ченцями з Афону над входом до давнього нартексу храма.

У даний момент церква Спаса на Берестовім перебуває на реставрації. Щонеділі о 8-й годині ранку парафіяни храму разом із своїм настоятелем ігуменом Тихоном співають акафіст перед іконою Божої Матері «Всецариці» біля церковних дверей, а потім переїжджають в урочище Церковщина, де в храмі святителя Миколая, що є скитом Голосіївської пустині, приймають участь у Літургії.